БУКТРЕЙЛЕР – СУЧАСНА ФОРМА РЕКЛАМИ КНИГИ

                                    (Виступ на шкільній методичній раді)



Ми живемо у ХХІ столітті, яке диктує нові шляхи в літературі та культурі. Це зумовлено швидким розвитком інформаційних технологій. Сьогодні всі говорять про «кліповість мислення сучасних дітей» і про те, що телевізор – комп’ютер – гаджети витіснили стару добру книгу. Саме час взяти до уваги сильні сторони візуальної культури. Комп′ютер та інформаційні технології стали невід′ємною частиною нашого життя. Тому перед сучасними вчителями – словесниками постає питання, чи зможемо ми, використовуючи Інтернет, виховати нове покоління та зберегти цікавість до книги.

Всі ми звикли до звичайного способу зацікавити книгою - книжкової виставки. Це коли книги красиво стоять на поличках. Але зараз з'являються все нові і нові форми роботи в бібліотеках. Спочатку це були віртуальні виставки, а тепер це буктрейлер. Що ж це таке?
З англійської book - це книга, trailer - тягач, причіп, призначений для перевезення вантажів. Дослівний переклад: тягнути книгу на причепі. А простіше кажучи, буктрейлер - це короткий відеоролик за мотивами книги, кліп по книзі. Основне його завдання - яскраво і образно розповісти про книгу, зацікавити, заінтригувати читача, спонукати до читання
В українському інтернет-просторі дедалі більшої популярності набувають буктрейлери (Book Trailer) – ролики, що створюють візуальний образ книги. Ще кілька років тому їх використовували виключно для рекламних цілей, однак із часом такі міні-фільми набули ширшого значення. Нині в буктрейлерах виробилася своя унікальна кіномова, що розкриває нові, часом несподівані, якості книжки.
Перші промо-ролики з’явилися в 2002 році США, коли видавці побачили необхідність у додаткових засобах реклами книжок. На той час тільки в англомовному інтернет-просторі щогодини з’являлося близько десяти книжок, тож серед усього цього навалу інформації необхідно було якось виділяти справді цікаві літературні твори.
Перший офіційний буктрейлер було представлено в 2003 році на книжному ярмарку в Луізіані (США). Це був ролик до роману «Темна симфонія» — десятої частини багатотомної вампірської саги Кристін Фіхан. Цей міні-фільм наповнений дешевими спецефектами й мелодраматичними штампами, що створює атмосферу аматорського відео.
Популярність буктрейлерів зростала завдяки розвитку Web 2.0: соціальних мереж, блогів, серверів відеоінформації на зразок YouTube тощо. Тож дуже швидко в розвинутих країнах такі промо-ролики стали невід’ємною частиною рекламної кампанії кожного бестселера.
Відповідно ускладнилася й техніка їх виконання, через що вони максимально наблизилися до самостійних кінотворів. Наприклад, у ролику до книжки Мориса Гі «Дорога на захід» було використано анімаційну техніку «stop motion», що буквально оживила сторінки книги й чудово передала атмосферу літературного твору.
Цей ролик випустили через 15 років після того, як книга побачила світ. Цим самим було зайвий раз доведено, що «друге життя» книжці може дати не тільки її повнометражна екранізація, а й просто ефектний буктрейлер.
Часом такі відео створюються за законами рекламних роликів, один із типових прийомів яких – використання відомих облич. Наприклад, книга Ендрю Цукермана «Мудрість» включає діалоги з п’ятдесятьма відомими письменниками, акторами, політиками, музикантами тощо, кожному з яких за 65 років. Для буктрейлера просто змонтували уривки з цих інтерв’ю.
Коли програмне забезпечення спростилося й стало доступнішим, буктрейлери стали своєрідним фан-артом. Багато пошановувачів певного літературного твору вважають за обов’язок візуалізувати свої враження від книги. Через це інтернет-простір наповнили аматорські ролики, в яких обіграно сюжети популярних книжок. Такі відео навіть підштовхнули голлівудських продюсерів почати роботу над екранізацією бестселеру Сьюзен Колінз «Голодні ігри», що вийшла 2012 року.
Головний недолік таких аматорських буктрейлерів полягає у використанні банальних образів. Зображеня «Мони Лізи», осіннє листячко, дощові вулиці а-ля Пісаро або попсові мелодії (саунтреки з фільмів «Титанік», «Реквієм за мрією» тощо) одразу відбивають бажання додивлятися цей міні-фільм.

До такого безсмаку, трапляється, опускаються й самі видавці. Наприклад, рекламний ролик до книги «Коко Шанель. Жизнь рассказанная ею самой» знятий у стилі старомодної телепередачі: директор видавництва сидить на шкіряному дивані та бляклим голосом розповідає про нову книгу.
Низька якість буктрейлерів не тільки не викликає бажання придбати книгу, а й узагалі відбиває усілякий інтерес до неї.
Не менш актуальні промо-ролики для перевидань класики. Знакові класичні твори з’являються на полицях книгарень ледь не щороку, тож буктрейлери допомагають видавцям виділити серед усієї цієї маси книжок саме їхні видання. Одним із яскравих прикладів такої реклами є проморолик, знятий для видання «Петербурзьких повістей» Миколи Гоголя.
Стрічку виконано за мотивами ілюстрацій Юрія Чаришникова, які пропонують глядачеві оригінальне прочитання класичного твору. Поєднання цих символічних малюнків в одному коротенькому відео – абсурд, однак саме це чудово передає атмосферу творів Гоголя.
Оригінальне оформлення книги часто стає основним мотивом буктрейлерів. Наприклад, один із найяскравіших промо-роликів, присвячений «Книзі казок» Бенджаміна Лакомба, розширює простір її і без того об’ємних ілюстрацій.
Візуалізація цього твору дає відчути затишок казки й пірнути в неї вслід за білим кроликом, який вибіг із Країни чудес. Незважаючи на те, що книга орієнтована на дітей, – погортати її захочеться й дорослим.
Залежно від складності буктрейлера, варіюється і його бюджет. Переважна більшість таких роликів створюється безкоштовно в домашніх умовах, але коли за його виготовлення береться видавництво, що ставить собі за ціль підвищити продажі потенційного бестселера, – на його зйомки виділяються десятки тисяч доларів. Наприклад, робота над кліпом до книги Майкла Конелі «Луно-парк» коштувала видавництву $10 тис.
Інколи буктрейлер відкриває перед текстом нові можливості. Твір колишнього креативного директора компанії «Google Creative Labs» Джі Лі «Слово як образ» не вміщається лише в паперовому форматі. Значення слова тут стає об’ємнішим завдяки відео-інтерпретації.
Однак українським буктрейлерам ще далеко до такого рівня – переважна більшість вітчизняних роликів залишається на рівні трешу. Повний несмак, піратське використання чужих творів, примітивний технічний та художній рівень виконання – все це можна зустріти приблизно в двох третинах всіх наших буктрейлерів. Найчастіше такі міні-фільми не рекламують певну книгу, а навпаки, знущаються з неї, як це видно, наприклад, із ролика для книжки «Річка Геракліта» Ліни Костенко.
Через свою якість вітчизняні промо-ролики до книг збирають зазвичай сотні переглядів, натомість у США – десятки тисяч.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога