Провідний досвід дослідників

                                                         

•        Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти компетентність визначається як «загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню» , поділяється на такі основні групи: соціальні, полікультурні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку та самоосвіти, продуктивної творчої діяльності. Питання формування компетентностей висвітлено в Концепції загальної середньої освіти – 12-річна школа, концепціях мовної та літературної освіти, Державних стандартах базової та повної загальної середньої освіти, нових програмах. Так, у програмі з української мови зазначається, що одним із головних завдань є «вироблення в школярів компетенцій комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях». Програмою з літератури визначено такі ключові компетентності: соціальні, мотиваційні, функціональні. Орієнтація на компетентнісний підхід у визначенні цілей освіти є головною в роботах вітчизняних дослідників Л.І.Ломако, В.Раєвського, Г.Токмань, російських - І.Дахіна, М.Скаткіна, А.Хуторського. Для формування життєвих компетентностей учнів практикую традиційні та інноваційні технології організації навчальної діяльності. Перевагу надаю особистісно зорієнтованому навчанню, основи якого висвітлені у дидактичних працях І.С.Якиманської, методичних посібниках Г.П.Гузика, А.Фасолі. Ця технологія сприяє індивідуалізації навчання, здійсненню диференційованого підходу, самовираженню, самореалізації особистості. Серед інноваційних методів застосовую інтерактивні технології, які пропагуються О.М.Пєхотою, Л.В.Пироженко, О.І.Пометун. Керуючись методичними порадами Л.Скуратівського, Г.Шелехової, використовую інформаційно-комунікаційні технології.
• 
  
• Теорія та практика інтерактивного навчання, впровадження інтерактивних технологій широко та обґрунтовано представлена у численних наукових працях (К. Баханов, Г. Волошина, Н. Коломієць, О. Комар, І. Луцик, О. Пєхота, Л. Пироженко, Н. Побірченко, О. Пометун, Т. Сердюк, П. Шевчук та ін.). О. Пометун у праці  трактує інтерактивне навчання як організацію вчителем за допомогою певної системи способів, прийомів, методів освітнього процесу, заснованого на: суб’єкт-суб’єктних стосунках педагога й учня (паритетності); багатосторонній комунікації; конструюванні знань учнем; використанні зворотного зв’язку; постійній активності учня. Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів . І. Луцик визначає поняття «інтерактивне навчання» як таку організацію навчального процесу, що має проблемно-пошукову природу, здійснюється за допомогою засобів комунікації та базується на спільній діяльності, за якої педагог знаходиться в позиції фасилітатора, а студенти активно взаємодіють між собою та викладачем. Під методами інтерактивного навчання І. Луцик розуміє такі методи, які зумовлюють процес активної взаємодії суб’єкта навчання з навчальним середовищем з метою досягнення визначених дидактичних результатів . Накопичений вже сьогодні в Україні та за кордоном досвід засвідчує, що інтерактивні технології навчання сприяють інтенсифікації навчального процесу та активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Це виявляється в необхідності: аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу й тому зробити засвоєння знань більш доступним; самостійно знаходити можливі ресурси для вирішення проблеми; виробляти стратегію досягнення цілей та планувати конкретні дії; навчитись формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити власну точку зору, аргументувати й дискутувати; навчитись слухати іншу людину, поважати альтернативну думку; моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації і переживати їх; вчитись будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути діалогу; знаходити спільне розв’язання проблеми; розвивати вміння проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих задумів . Для класифікації інтерактивних методів навчання науковцями використано ті чи інші ознаки цих методів. Т. Сердюк запропоновано класифікацію інтерактивних технологій , в основу якої покладені такі критерії: - дидактична мета: інформаційні, розвиток дієво-практичної сфери, розвиток механізмів самокерування особистості, розвиток сфери творчих якостей, розвиток ключових компетентностей; - домінуючі форми організації навчально-пізнавальної діяльності: індивідуальні, парні, групові, колективні; - домінуючі методи навчання: інформаційні, проблемно-пошукові, імітаційно-ігрові, дослідницькі; - домінуючі засоби навчання: гомоорієнтовані (основний партнер у взаємодії – людина або група осіб) і техноорієнтовані (переважання технічних  засобів навчання). О. Пометун і Л. Пироженко розподіляють інтерактивні технології за формами навчання на чотири групи, залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів : - інтерактивні технології кооперативного навчання (робота в парах, трійках, карусель, робота в малих групах, акваріум тощо); - інтерактивні технології колективно-групового навчання (мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, ажурна пилка та ін.); - технології ситуативного моделювання (імітаційні ігри, рольова гра, драматизація та ін.); - технології опрацювання дискусійних питань (метод ПРЕС, займи позицію, кейс-метод, дискусія тощо).
• 
  
• Вивченням питання формування компетентностей  займаються як українські так і зарубіжні дослідники: Г.Токмань, В.Раєвський, Л.І.Ломако, А.Хуторський С.Шишов,С.Бондар. А.Андрєєв та інші. Цікавим є досвід О.В. Шабаль учителя ЗОШ № 4 м. Суми.
• На сьогодні науковці пропонують різні напрямки впровадження та реалізації  компетентнісного підходу у систему освіти. Вони виокремлюють різні типи, види та групи  компетентностей. Найчастіше в українській педагогічній  літературі зустрічаємо такі групи компетентностей  

• На думку академіка  В.Вернадського, саме  завдяки   продуктивній творчій діяльності людство здійснило перехід від біосфери до ноосфери(«ноос»-з грецької – розум).
• Термін «продуктивний» відображає «деякі якості творчої, виробничої, господарської  чи суспільної  діяльності  людини, результатом  якої  є  продукт-матеріальний, інтелектуальний  чи  духовний» .
• Творчість - це «здатність людини створювати з наявного матеріалу дійсності на основі пізнання закономірностей об’єктивного світу нову реальність,що задовольняє різноманітні та особистісні потреби» .
• Діяльність учня - «активна взаємодія з довкіллям,під час якої індивід виступає як суб’єкт, який цілеспрямовано впливає на об’єкт і тим самим задовольняє свої потреби» [.
• Зарубіжна література – це предмет, який має великі можливості щодо формування компетентності продуктивної творчої діяльності. Це досягається спільною працею учителя та учня. Учитель виступає  у ролі дорожнього знаку, що вказує водію правильний, але не єдиний шлях. Учень-це водій, який ще не отримав  посвідчення,тому шукає шлях,можливо не завжди правильний, але свій власний. Учитель стимулює творчість учня, використовуючи інтерактивні методи, проводячи нестандартні уроки, організовуючи дослідницьку роботу. Учень навчається бачити проблеми, шукає шляхи їх подолання, навчається планувати та організовувати свою діяльність.
• Більшість дослідників вважають, що найбільший потенціал у формуванні компетентностей мають продуктивні методики і технології, метод проектів, дебати, створення портфоліо учня, технологія «Розвиток критичного мислення через читання та письмо», технології інтерактивного навчання. Задача учителя: оцінити потенціал конкретної технології, методу, прийому з позиції їх результативності.
• Практично підтверджено, що  інтерактивні  методи і форми  навчання  є ефективними щодо формування компетентностей продуктивно творчої діяльності.  Перевага надається таким інтерактивним методам  та прийомам, що стимулюють прагнення учнів до самовираження, як  «Асоціативна квітка», «Удвох разом», «Антивірус», «Рольова  гра», «Незвичайна звичайність» Наприклад, такий метод, як «Асоціативна квітка», зазнав змін в процесі його використання: замість моделі квітки учні запропонували створювати «Будинок моєї мрії», складовою стала не пелюстка,а  різнокольорова цеглина. Результатом – «будинок мрій» і усвідомлення того, що швидко побудувати його можливо лише за умов активної взаємодії  всіх учасників процесу.  
• Доцільним є при формуванні цієї групи компетентностей використання технології «Розвиток  критичного мислення через читання та письмо» . Компетентність творчої продуктивної діяльності передбачає вміння створювати не лише матеріальний продукт,але й інтелектуальний, який неможливий без розвитку критичного способу мислення,  тобто такої «здатності людини чітко виділяти проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти,обробити і проаналізувати…»   На допомогу учню та вчителю прийдуть такі стратегії: «Вільне письмо», «Щоденник подвійних нотаток», «Літературні кола», «Запитання до автора»,  «Порушена послідовність».
• Високу результативність формування  вибраної компетентності надає проведення нестандартних уроків. Наприклад, такі уроки, як урок-літературний журнал за темою «Поезія середини19 століття»,урок-мистецький салон «Поезія срібного століття», урок-роздум за твором Ф.Кафки «Перевтілення» - «Де межа фантастики?», урок - подорож (заочна подорож до Данії (за творчістю Г.К.Андерсена)) активізують  творчий потенціал учнів, дозволяють розвивати в учнів уміння  самостійно одержувати  знання й творчо використовувати їх, вирішувати морально-етичні проблеми.  Проведення   таких уроків надихають як учнів так і учителя  на розробку нових  типів нестандартних уроків. Таким став урок-гра «Квіддіч».      
• В продуктивній  творчій діяльності треба вбачати не лише написання переказів, різних видів творів, рефератів,а й в розробці учнями пам’яток, інструкцій, навчальної наочності, створення ілюстрацій,поробок. Наприклад, до уроків виразного читання учні створюють  пам’ятку «Виразного читання», при вивченні твору Дж. Ролінг  «Гаррі Потер і філософський камінь», для кращого запам’ятовування складних імен героїв,можна запропонувати скласти кросворд: перша  група використовує лише жіночі імена, друга – чоловічі; вивчаючи твір Д.Дефо «Пригоди Робінзона Крузо», пропонуємо виготовити предмети, якими користувався герой на безлюдному острові (календар, парасолька тощо).
• Однією з важливих умов формування даної компетентності є проектна робота, як індивідуальна, так і колективна. Основою якої є «Розробка та створення учнями нового інтелектуального продукту під контролем учителя.» . Творчими групами було презентовано проекти «Загадки роману О.Пушкіна « Євгеній  Онєгін »,  «А.П.Чехов і Сумщина», «Образ птаха у творчості І.Буніна». «Ніжин - моя юність» (за М.В.Гоголем)», «Чи живе у серці радість..?».   Найбільш цікавим став творчий проект «Чи живе у серці радість..?», який поєднав у собі ліричні твори учнів та фотоматеріали.
• Логічним продовженням формування компетентності творчої продуктивної діяльності є позакласна робота з предмету. Цікавою формою такої роботи може бути Ляльковий театр. Театр збуджує фантазію  дає змогу детально вивчити художній твір та,головне,відтворює образ свого героя. Театр сприяє вільному розвитку оригінальної дитячої творчості. Результатом такої творчої діяльності школяра стає не лише вистава, але й матеріальний продукт – лялька, виготовлена власноруч. Дитина створює ляльку відповідно характеру героя,  костюм для ляльки шиється відповідно до образу, а  для цього учню треба усвідомити, яким є його герой, яким є художній світ п’єси. 
• Досвід доводить, що найбільш дієвими шляхами формування компетентності продуктивної творчої діяльності є: 
• v   Спільне  з учнями визначення плану діяльності на уроці.
• v      Ведення календаря знаменних дат.
• v      Залучення учнів до науково – дослідницької роботи.
• v      Залучення учнів до підготовки та проведення ігор.
• v      Використання нетрадиційних домашніх завдань
• v      Залучення учнів до реалізації творчих робіт і проектів.
• v      Проведення інтенсивної позакласної роботи з предмета.
• v      Творчий підхід до вибору теми творів.
• v      Раціональний підбір  різнопланових творчих завдань.
• v      Створення творчих груп.
• v      Урізноманітнення навчальних екскурсій з метою активізації творчої        діяльності                      
• v     Проведення тижнів світової літератури, тижнів культури країн світу,   літературних конкурсів.
• v   Проведення нестандартних уроків
• v   Залучення учнів  до участі в олімпіадах.
• \                                                
• Застосування окремого методу навчання чи окремої технології  не може охопити формування  такої важливої компетентності. Тому для вирішення завдання формування компетентності продуктивної творчої  діяльності учитель повинен дотримуватись у своїй роботі  принципу самодіяльності,що має на меті діяльний підхід,коли учні відчувають себе співучасниками навчального процесу. Щоб навчитися творити, створювати незвичайну, оригінальну продукцію, дитині необхідно навчитися спиратися на власну точку зору і відчувати її важливість.
• Робота з формування даної компетентності має бути заздалегідь продуманою,системною.  Уроки  літератури мають створювати належні умови  для формування досвіду власної творчої діяльності й емоційно – цілісного сприйняття світу.